В наш час тотального та стрімкого розвитку науки і техніки дослідження та вивчення торкнулися і такої, начебто, зовсім ненаукової сфери нашого життя, як секс. Сексологія розвинулася в цілу науку, а про точки G, A, U не знає хіба що абсолютно байдужа до сексу людина. У цій статті ми розглянемо історію відкриття найвідомішої точки жіночого тіла — точки G та основні віхи розвитку теорії, пов’язаної з нею.
Точка G у східних еротичних працях
Першу письмову згадку про таємничу точку можна знайти в найпопулярнішій енциклопедії сексу всіх часів і народів — Камасутрі. Індійські тексти розповідають про точку в жіночому організмі, що дозволяє отримати неземне задоволення.
Точка G згадується й у даоських сексуальних практиках. Там її називають «серцем квітки». Даоси вважали, що ця точка є джерелом жіночої еякуляції.
Дивіться також: Що таке точка G у жінок?
1944 рік, Німеччина: Грефенберг
1944 року німецький гінеколог Ернст Грефенберг виявив найпотужнішу ерогенну зону, яка, за його словами, знаходиться на передній стінці піхви. 1950 року Грефенберг опублікував у спеціалізованому міжнародному журналі свою статтю під назвою «Роль уретри в жіночому організмі». У статті розповідалося, що в 4-6 см від входу в піхву знаходиться ділянка тканин, які при стимуляції збільшуються в розмірах і викликають у жінки сильне збудження та вагінальний оргазм.
Гінеколог пов’язував цю ерогенну зону із дивом жіночої еякуляції. За його словами, під час вагінального оргазму, спровокованого збудженням цих тканин, у жінок із уретри виділяється специфічна прозора рідина. Грефенберг був упевнений, що ця рідина виробляється внутрішньомочними гландами, корельованими з ерогенною зоною, яка розташовується на передній стінці піхви вздовж уретри.
На той час і вчених, і простих обивателів більше цікавили питання всесвітньої безпеки, спровоковані Другою Світовою Війною. Тому відкриття німецького гінеколога привернула до себе увагу лише обмеженої групи людей. Протягом наступних трьох десятиліть прізвище Грефенберга асоціювалося виключно з винайденою ним внутрішньоматковою спіраллю, та й то у вузьких медичних колах.
Дивіться також: Чи існує точка G у жінок?
1981 рік, Італія: Адьєго
Світ згадав про відкриття Грефенберга лише у вісімдесятих роках. Італійський гінеколог Луїджі Адьєго відновив дослідження свого німецького попередника. У 1981 році Адьєго спільно зі своїми колегами опублікував статтю під назвою «Жіноча еякуляція: дослідження цього явища» у спеціалізованому журналі, присвяченому сексологічним дослідженням. У доповіді розглядався випадок однієї жінки, яка запевняла, що стимуляція передньої стінки піхви спричиняє інтенсивний глибокий оргазм. На згадку про першовідкривача автори статті назвали цю зону точкою G.
1982 рік, США: Ладас
Натхнений працями своїх італійських колег американський гінеколог Ладас розіслав близько 2000 анонімних анкет різним дівчатам, які проживають у США та Канаді. Відповідно до результатів дослідження 82% опитаних дівчат виявили у себе ту саму точку G.
У 1982 році Ладас зі своїми колегами Уіпплом та Перрі видали книгу «Точка G та Інші Відкриття Людської Сексуальності». Ця дослідницька робота стала справжнім хітом продажів та набула величезної популярності серед читачів усього світу. Мільярди людей зайнялися бажанням знайти точку G і отримати самому або принести своїй партнерці неземне задоволення.
Дивіться також: Як знайти точку G у жінки.
1983-2007 роки: застій у розвитку теорії
У 1980-1990 роках багато вчених намагалися виявити місце розташування точки G. Однак технічні можливості для дослідження жіночих статевих органів у ті часи були ще досить обмеженими. Тому ніхто так і не зміг підтвердити чи спростувати результати минулих досліджень німців, італійців та американців. Внаслідок такої невизначеності у 2001 році один із найвідоміших та найшанованіших наукових журналів Америки назвав точку G просто гінекологічним міфом.
2008 рік, Італія: Джаніні
Італійська професорка Еммануель Джаніні та очолювана нею група дослідників вирішили відновити дослідження, присвячені точці G. У березні 2008 року вони представили громадськості результати ультразвукового дослідження двадцяти жінок. Італійські вчені виявили, що у приблизно половини жінок у передбачуваному місці знаходження точки G тканини піхви на 2 мм товщі, ніж у інших. При цьому ущільнення спостерігалося у жінок, більшість з яких регулярно відчувала вагінальний оргазм. Після оприлюднення цих даних інтерес до таємничої точки широкої публіки спалахнув з новою силою.
Дивіться також: Як стимулювати точку G у жінки?
2012 рік, США: Острженськи
Новий виток теорія точки G придбала у 2012 році, коли Адам Острженскі, доктор американського Інституту Гінекології, повідомив, що знайшов анатомічні факти, що доводять існування точки G. У процесі розтину тіла 83-річної жінки у Варшавському медичному університеті він виявив чітко окреслену структуру задньої частини піхви. Лікар запевняє, що аналогічну структуру він неодноразово бачив під час хірургічних втручань, здійснюваних ним. За словами Острженського, пологи часто призводять до послаблення і навіть розриву цієї структури.
У наші дні медики та вчені займаються проведенням подальших досліджень з виявлення точки G у представниць прекрасної статі різного віку.
