У цьому дієслові наголос падає на корінь, тому виникають сумніви: який же голосний «е» чи «и» потрібно написати в закінченні слова? Правильна відповідь — «е».
Правопис закінчення в особових формах дієслів залежить від того, до якої дієвідміни в українській мові воно належить. Дієвідміна — це граматична категорія дієслова. У нашій мові їх усього дві: I і II.
Початкова форма (інфінітив) слова «можете» — «могти». Аналізована форма, в якій треба визначити голосний у закінченні, це особова форма II особи множини.
Способи визначення дієвідміни
Найпростіший — це поставити в ІІІ ос. мн. (вони що роблять?) — можуть. Відповідно, слово належить до I дієвідміни, тому в особових формах у закінченні має голосний «е»: можемо, можете, можеш, може. Підтверджуємо: писати (пишуть): пишемо, малювати (малюють) — малюєте.
Інший спосіб — визначити дієвідміну за інфінітивом. Для цього відкидаємо закінчення -ти й дивимося на суфікс основи. Якщо він відсутній, як у дієсловах могти, нести, колоти (основи мог-, нес-, коло- відповідно) та не з’являється у формах теперішнього або майбутнього часу (несу, можу, колочу), то слово відносять до І дієвідміни.
Однак, схоже за будовою слово «бігти» за правилами української мови належить до II дієвідміни. Тому запам’ятайте: біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать. Але не плутайте із «бігати»: це дієслово І дієвідміни. Порівняймо: бігаю, бігаєш, бігає, бігаємо, бігаєте, бігають. Декілька винятків: так, до І відносять: хотіти, ревіти, гудіти, сопіти, іржати. А до ІІ дієвідміни — боятися, стояти, спати.
Тому пишемо слово «можете» із голосним «е»:
Наприклад
-
Ви можете допомогти мені з пристроєм?
-
Діти, сьогодні ви можете піти додому раніше.
-
Завдяки бонусам ви можете придбати товар зі знижкою.
