Забирати кошенят у кішки бажано через два місяці після народження, а краще — через три. У виняткових випадках можна забрати і раніше (через півтора місяці), але якщо є можливість, то краще почекати.
Раннє розставання шкідливо як для кішки, так і для кошенят. Кішка отримує великий стрес, у неї «перегорає молоко», піднімається температура…
Та й кошенятам це точно на користь не піде. Як і кішка за кошенятами, так і вони будуть сумувати за мамою. У перші місяці життя кошенятам краще харчуватися молоком матері. Звичайно, бувають випадки, коли кошеня змушені люди годувати самі, але краще, якщо є можливість цього уникнути. Якщо рано забрати кошеня від кішки, воно потім починає смоктати все підряд (майки, рушники, постільну білизну, волосся).
Крім того, кошенята повинні отримати «життєві навички» від мами-кішки, повчитися у неї своїм котячим секретам. А через два місяці кішка вже буде і сама рада, що у неї забрали приплід.
Але й пізніше трьох місяців кошенят краще не забирати. Адже в такому віці вони вже починають звикати до обстановки і людей, які їх оточують. Тому, можливо, що на новому місці йому сподобатися менше ніж у попередніх господарів.
