Словосполучення «п’ята колона» широко використовується в політичній фразеології і журналістиці для позначення різних видів внутрішнього противника. Іншими словами, п’ятою колоною називають людей, які викликають тривогу в країні і приховують свої іноземні зв’язки від громадськості. Це можуть бути диверсанти, саботажники, внутрішні вороги.
Сам термін «п’ята колона» з’явився в 30-х роках XX століття під час громадянської війни в Іспанії. У якийсь момент в Мадриді почали поширюватися чутки про зрадників, що діють в країні. Республіканський уряд тисячами заарештовував фактичних прихильників генерала Франко, який очолював антиреспубліканські сили. Щоранку на мадридських вулицях знаходили десятки трупів. Ходили чутки про майбутню загибель справи Республіки. Тому, може, й випадково упущене словосполучення впало на благодатний грунт.
Вважається, що вперше цей термін застосував відомий бригадний генерал Еміліо Мола, командувач військами націоналістів. Виступаючи по радіо, він змалював картину бойових дій чотирьох колон, що наступають на Мадрид, і згадав про наявність п’ятої колони, яка вже знаходиться в місті і почне наступ. Після цього армія повстанців дуже близько підійшла до Мадриду, але в силу обмеженої кількості солдатів та боєприпасів, так і не зважилася на штурм. Тому чи правду сказав Мола про присутність п’ятої колони, досі невідомо.
Діяльність, що отримала назву п’ята колона під час іспанської громадянської війни, мала місце різних країнах в різні історичні періоди. Однак однією з найбільш досліджених і відомих є все ж німецька п’ята колона часів Другої світової війни. Мова йде про нацистську агентуру в інших державах, яка сприяла їх захопленню німецькими військами.
В наш час заявляють про існування пятих колон в Китаї та Росії. Так, наприклад, багато російських політиків стверджують, що в їхній країні функціонує п’ята колона США.
В Україні поняття п’ятої колони широко використовується, починаючи з середини 2000-х років. Як правило, його застосовують для позначення проросійських рухів. У незалежній Україні п’ятою колоною називають ряд політичних партій, які підтримують зовнішню політику сусідньої держави. Яскравим прикладом їхньої діяльності можна назвати Північнодонецький з’їзд, головною метою якого було створення південно-східної автономної республіки.
Під час російсько-українського конфлікту 2014–2015 років термін «п’ята колона» придбав ще більш широке поширення. Президент України Петро Порошенко неодноразово вживає його у своїх публічних виступах та зверненнях.
Поняття «п’ята колона» знайшло своє відображення і в мистецтві. У 1938 року Ернест Хемінгуей, який під час громадянської війни перебував у Мадриді в якості американського військового кореспондента, написав п’єсу про республіканської контррозвідці під назвою «П’ята колона». У 1960 році за сценарієм п’єси було знято фільм з Річардом Бертоном у головній ролі.
