Існує 2 варіанти правопису заперечної частки «не» з прислівниками — разом або окремо. Для відприкметникових (які походять від прикметників) важливе значення має контекст: модальність речення (стверджувальна або заперечна), наявність заперечних сполук, протиставлення, синтаксична роль.
Аналізований прислівник «недовго» саме такого походження. Тому розгляньмо правила української мови щодо написання заперечної частки.
Разом пишемо «недовго», якщо можемо дібрати до нього синонім без заперечення.
Наприклад
- Загравам недовго (трохи) вже палать над лоном рідних міст.
- Недовго (мало) нам ще ряст топтати, мила.
Окремо пишемо «не довго», якщо в реченні є протиставлення.
Наприклад
- Не довго я жив на світі, але чесно.
- Не довго думав, а добре сказав.
Також окремо пишеться прислівник із «не», якщо в реченні є сполуки «зовсім не», «нітрохи не», «аж ніяк не» й подібні. Вони вносять у речення додаткове заперечення.
Наприклад
- Аж ніяк не довго мене не було, всього лиш годину, тому наберись, будь ласка, терпіння.
- До Дня знань зовсім не довго, тому всі учні активно готуються до нового навчального року.
Отже
Якщо в реченні стверджувальна модальність (є синонім до слова без «не»), то пишемо частку разом. В інших випадках звертаємо увагу на контекст, але випадків окремого написання більше.
