За визначеним переліком вставних слів і словосполучень «тим більше» до таких конструкцій не відноситься. Взагалі подібні сполуки важко класифікувати, тому питання пунктуації стоїть гостро.
Звернімося до досвіду російських мовознавців (очевидно, що «тим більше» аналог рос. «тем более»). Конструкція може бути часткою, тоді за змістом дорівнює слову «особливо». А також буває сполучником, тоді має зміст «і до того ж».
Спробуємо скористатися підказкою й визначити, якою частиною мови буде тим більше в реченнях нижче:
- Я дуже люблю печиво, тим більше шоколадне, тому не можу сісти на дієту.
В цьому реченні «тим більше» = «і до того ж». Тому є службовою частиною мови — сполучником. Зауважимо, що тут він вводить тип приєднувального звороту, тому ставимо перед ним кому.
Наведімо інше речення:
- Тим більше тоді він нікому не захотів допомогти сам.
Тут можемо замінити «тим більше» на «особливо». Тоді це буде частка, знаки при них не потрібні. Іноді можемо зустріти виділення конструкції в реченні на початку або в середині подібно до вставних слів.
Наприклад
- Тим більше, колега зовсім розгубився й не зміг відповісти на питання.
- Дівчина йшла довго, тим більше, ще й звивистими стежками.
- Мені, тим більше, не потрібна ваша допомога.
Тут аналізована сполука тяжіє до вставної, тому доречно виділяється комами. Питання про виділення залишається невнормованим. Узагалі мовознавці радять замінювати «тим більше» на «тим паче», «і того більше», «й поготів» (останнє в кінці думки). Вважається, що «тим більше» — калькований (дослівно перекладений без урахування особливостей української мови) вислів із російської.
Порівняйте:
- Я дуже люблю печиво, тим паче шоколадне, тому не можу сісти на дієту.
- Мені не потрібна ваша допомога й поготів.
- Дівчина йшла довго, і того більше, ще й звивистими стежками.
Увага! Не плутайте частку чи сполучник «тим більше» зі збігом сполучника «чим…тим» і слова «більше»:
Чим краще ти підготуєшся до іспиту, тим більше балів отримаєш.
У цьому реченні «більше» виконує синтаксичну функцію в реченні, є самостійною частиною мови.
Отже, ставимо кому перед «тим більше» тільки якщо це сполучник, який вводить зворот чи приєднує частину складного речення. Іноді сполука буває вставною (за бажанням автора), тому виділяється комами. Не слід плутати частину мови «тим більше» й збіг сполучника й прислівника на межі частин складного речення.
