Сполучення слів «до невпізнання» пишеться лише окремо. Воно виступає складеним іменниковим прислівником, який є незмінною частиною мови. Це прислівникове сполучення утворене з’єднанням прийменників та іменників. Їх окреме написання зумовлене тим, що слова ще не до кінця позбулися свого попереднього іменникового значення. 
Дуже часто у реченні між окремими складовими такого сполучення можна поставити означення:
- Жінка після довгої відпустки змінилася до [повного] невпізнання.
- Наш знайомий ліс змінився до [цілковитого] невпізнання: старі дуби обплелися віттям вгорі, стежки позаростали, поодинокі кущі перетворилися у непрохідні хащі.
До цього ж ряду прислівникових сполучень належать: без відома, до вподоби, в результаті, на відчай, по правді тощо.
