За правилами української мови можна поставити кому між частинами сполучника, якщо одна з них входить до головного речення у складнопідрядному реченні. Тобто правильними вважаються обидва варіанти:
- [Обережно ходжу під будинками], після того як (на мене взимку впав шифер).
- [Обережно ходжу під будинками після того], як (на мене взимку впав шифер).
Подібну розбіжність бачимо й у художній літературі, й у мові друкованих ЗМІ. Різниця між уживанням буде тільки у різних межах головної і підрядної частини, а також у типі останньої. У вищій школі виділяють особливий тип підрядних — вміщуючі, які містять семантично спорожніле слово «те» (та його відмінкові форми). Саме в другому контексті, де сполучник розірвано, маємо такий елемент.
В першому випадку сполучник повністю належить підрядній частині. Її тип можна визначити як підрядну часу або причини. Друге речення слід визначати як СПР із підрядною з’ясувальною.
Увага! В реченні № 2 «після того» є членом речення, хоча визначити його складно через відсутність значення у «того». Умовно вважаємо його додатком (бо відповідає на питання відмінка). У школі такі речення до розбору зазвичай не пропонуються, але знати про варіативність знаків потрібно.
Тож, як розставити коми, автор обирає самостійно. Вплив на них має інтонація, смислові акценти у реченні. Зрозуміти, чи є кома між частинами сполучника або її немає, можна на слух. На місці знака наявна коротка пауза, перед нею — підвищення інтонації.
Отже, «після того як» можна розривати комою у СПР, але тоді змінюється тип підрядної і межі головної та підрядної частини. Тоді «після того» виконуватиме синтаксичну функцію. Нагадуємо, що сполучники перебувають за межами частин, членами речення не є. Тому «після того як» не визначають і залишають за круглими дужками.
