Знаки в зворотах типу перш…ніж, довше…ніж, більше…ніж — причина труднощів і часта помилка серед мовців. Ми знаємо, що перед сполучниками як, мов, наче, неначе, ніж ставимо кому, коли вони вводять порівняльні звороти.
Наприклад
- Я скоріше допоможу спершу іншим, ніж собі.
- Цей матеріал прозорий, як скло.
- До класу, наче навіжений, убіг схвильований учитель.
Бачимо, що в першому реченні перед «ніж» ставимо кому цілком правомірно, адже сполучник приєднує порівняльний зворот. Але в конструкції «перш…ніж» кома між її компонентами не ставиться. Це стосується й «довше.ніж», «більше…ніж» і подібних. Насправді ці вирази не є класичними порівняльними зворотами, а становлять єдину конструкцію, яку не можна розривати комою.
Наприклад
- Перш ніж їсти, я завжди сумлінно мию руки.
- Хлопець підійшов, перш ніж почався концерт.
- Перш ніж докоряти іншим, звертай увагу на себе.
Увага! Найчастіше «перш…ніж» уживається у складнопідрядних реченнях, виступаючи сполучником. Тому ми маємо ставити кому на межі головної і підрядної частини. Порівняймо два речення з подібними конструкціями:
- Мені довелося чекати не довше ніж півгодини.
- Процедура не триватиме довше, ніж це необхідно.
Перше речення — просте, сполука «довше…ніж» нерозривна, уводить певне уточнення. Тому ми не ставимо кому між її компонентами. Друге речення — складне. В цьому разі «довше» і «ніж» не становлять єдності, бо «ніж» — сполучник, який приєднує підрядну частину; «довше» — прислівник, що виконує функцію обставини. Відповідно до правил української мови ставимо кому, відділяючи підрядну від головної.
Порівняйте самостійно:
- Я не хочу від тебе більше, ніж ти можеш запропонувати.
- Більше ніж 2 години ми чекали на рейс до Львова.
Отже, сполука «перш…ніж» виступає сполучником, який приєднує підрядну частину в реченні. Ставимо кому перед нею, щоб відділити головну від підрядної. Кома між «перш» і «ніж» непотрібна.
