В українській мові слово може належати до різних частин мови. Так, «проте» буває сполучником і вставним словом. Якщо воно стоїть на початку підрядної частини складнопідрядного речення, поєднує їх між собою, то кома після нього не ставиться.
Наприклад
- Я сьогодні дуже хворий, проте вирішив прийти на роботу.
- Ціни на новий товар знизили, проте він досі не користується попитом.
- Керівники фірм не дуже ладнають один із одним, проте між ними досі триває співробітництво.
Вставні слова не виконують жодної синтаксичної функції в реченні. Хоч вони не мають самостійного значення, їх використовують, щоб передати емоцію, ставлення мовця до об’єкта мовлення, поєднати частини тексту абощо. Як перевірити, чи є «проте» вставним: спробуйте прибрати його з речення. Якщо сенс не змінився, граматична сполучуваність не порушена, то його слід виділити комами.
Порівняймо:
- Ціни на новий товар знизили, проте він досі не користується попитом.
- Немає щастя тут, а десь, проте, із ним знайомий кожен.
Якщо з першого речення прибрати проте, ми втратимо логіку висловлювання та не зможемо поєднати частини речення: Ціни на новий товар знизили, він досі не користується попитом. У цьому випадку інтонації недостатньо, щоб речення виражало закінчену думку.
Натомість у другому ми можемо без втрат прибрати слово: Немає щастя тут, а десь із ним знайомий кожен. Тому тут «проте» це вставне слово й потребує виділення комами з обох боків (на початку речення, відповідно, з одного).
Отже, проте може бути сполучником і вставним словом. У першому випадку не слід виділяти його комами з обох боків; ставимо знак лише перед ним (відділяючи підрядну частину). Якщо слово є вставним, виділяємо його комами завжди, на початку речення лише з одного боку.
Запитувалося про “…на початку речення”.
На початку речення непотрібно.