Подані слова викликають немало суперечок у мовців і лінгвістів. Мовне нормування не встигає за розвитком живого мовлення, тому не всі слова (або форми слів, або значення) кодифіковані. Це викликає низку непорозумінь і граматичних суперечок, а також більше помилок, коли кожен намагається самостійно інтерпретувати й ввести в речення якесь слово чи форму.
Розгляньмо значення слів за Академічним тлумачним словником:
- Кордон — 1. Межа, що розділяє території держав. 2. рідко. Прикордонна або інша військова сторожа. Укладачі подають такі вислови: за кордон — прямувати до чужоземної держави; з-за кордону — приїхати звідкись.
- Закордон має помітку розм. (тобто вживається лише в розмовному мовленні або мові художніх творів), значення — чужоземні, зарубіжні країни. Зауважимо, що в обидвох випадках слово є іменником.
У іншому словнику наведено синонім зарубіжжя з тим самим значенням. Отже, закордон — іменник, який є назвою зарубіжних країн, чужоземних територій. А «за кордон» — це прийм.+ім., що означає напрямок руху.
Розгляньмо приклади
- Я мріяв побачити закордон. (Вживання слова в цьому реченні правильне, бо воно є синонімічним до зарубіжжя, означає назву чужоземних країн).
- Поїду влітку відпочивати за кордон. (Використання «за кордон» у цьому разі також не порушує мовних норм. У висловлюванні йдеться про напрямок, член речення — обставина).
Переробімо наведені речення, щоб показати часті помилки мовців:
- Я мріяв побачити за кордон. — Граматично неправильно побудоване речення, так говорити не можна.
- Поїду влітку відпочивати закордон. — Якщо замінити іменник на синонім, побачимо, що закордон вжито тут неправильно, речення стає нісенітницею: Поїду влітку відпочивати зарубіжжя.
Тому вживаємо за кордон і закордон залежно від значень, які зафіксовані в словниках. Щоби перевірити, чи підходить закордон, замініть його на зарубіжжя. Якщо граматична сполучуваність не порушена, сміливо залишайте слово в реченні.
Важливо! Деякі мовці відстоюють право слова закордон вживатися в значенні напрямку руху (бути обставиною). Тобто: Поїду влітку відпочивати (куди?) закордон. Але це слово змінне, зафіксоване у словниках як іменник, тому таке словживання не є правильним (за чинною кодифікацією). Можливо, через кілька років мовознавці зафіксують його як прислівник, але наразі він є іменником, тому має узгоджуватися.
