Труднощі виникають через співзвуччя слова «тож» (отож) із отже, яке ми завжди виділяємо комами. Воно є вставним, не є членом речення та вказує на порядок викладу думок. А от аналізоване слово «тож» не належить до вставних, тому його комами не виділяємо.
Також вставними не бувають: майже, навіть, мовби, нібито, причому, приблизно, притому, при цьому, все-таки, саме, якраз, просто…
Важливо! Але в реченні слід поставити кому перед «тож» (отож), якщо воно є службовою частиною мови, а саме — сполучником.
Наприклад
- Правильне харчування — запорука здорового, тож довгого і щасливого життя.
- Я зовсім заблукав містом, отож подзвонив другу, який підказав мені дорогу.
- Дівчині не сподобався цей напій, отож вона не радила подругам його замовляти.
На початку речення «тож» жодним чином не виділяється:
- Отож читайте новий роман і насолоджуйтесь.
- Тож мені довелося викликати таксі, щоб встигнути на рейс.
- Отож так закінчився цей фільм.
На «тож», «отож» радять замінити слово «відтак», яким часто зловживають у мовленні. Як синонім також використовують сполучник «тому».
Наприклад
- Дівчині не сподобався цей напій, тому вона не радила подругам його замовляти.
- Тому мені довелося викликати таксі, щоб встигнути на рейс.
- Тому читайте новий роман і насолоджуйтесь.
«Тож» і «отож» є рівноправними фонетичними варіантами слова. Перше вживаємо на початку речення, після слів, які закінчуються голосним. Друге краще використовувати після слів, що завершуються на приголосний, щоб не нагромаджувати приголосні звуки.
Отже, вживаємо «тож» і «отож» залежно від того, на який звук закінчується попереднє слово. Аналізовані слова є сполучниками, ніколи не бувають вставними, тому підстав виділяти їх комами немає.
