Щоб з’ясувати, який варіант потрібно вживати в українській мові, звернімося спочатку до Тлумачного словника:
- Деколи (присл., розм.) Те саме, що іноді; коли-не-коли.
- Інколи (присл.) Те саме, що іноді; часом.
- Іноді (присл.) Час від часу; часом, деколи, інколи.
Тобто словник не фіксує принципових відмінностей між «деколи» чи «інколи». Лише «деколи» має позначку «розм.», що означає, що прислівник не варто вживати в офіційно-діловому, науковому стилях. Але в побутовому мовленні ми можемо вживати їх як синоніми.
Наприклад
- Деколи я думаю про пошуки нового хобі.
- Мама інколи готує мені улюблений пиріг із вишнями.
- Хлопець іноді забував зайти до магазину.
Якщо замінимо у вищенаведених реченнях слова на відповідники, сенс не зміниться. Тож вийде «Іноді я думаю про пошуки нового хобі», «Мама деколи готує мені улюблений пиріг із вишнями», «Хлопець інколи забував зайти до магазину.»
Увага! Правильно пишемо прислівник деколи — тільки разом, бо частка «де» приєднується до слова.
Також разом пишеться «інколи», але не плутайте його із прислівниками коли-небудь, коли-не-коли та коли як, що мають відмінне написання за іншими правилами.
Звернімося до словника синонімів Караванського. Він пропонує кілька гідних варіантів, якими мовці можуть замінити прислівники. Наприклад: «часом», «коли-не-коли», «вряди-годи», «зрідка», «час від часу», «нечасто», «порою». Використання синонімів збагачує мовлення, дозволяє уникати повторів і робить мову красивою.
Переробімо вже знайомі приклади
- Часом я думаю про пошуки нового хобі.
- Мама зрідка готує мені улюблений пиріг із вишнями.
- Хлопець вряди-годи забував зайти до магазину.
Тому вживаємо деколи лише в розмовному мовленні. Не забуваємо про велику кількість синонімів, які урізноманітнюють мовлення.
