В українській мові вживаються обидва слова. Та варто відрізняти їх одне від одного. Робити це слід за допомогою контексту.
Коли пишемо «нібито»?
«Нібито» функціонує у реченні, як сполучник чи частка. Слово не відповідає на жодне з питань та не виступає членом речення. Для перевірки у реченні можна замінити слово «нібито» словами «наче», «неначе», «мов», «немов».
Наприклад
-
Взимку стало так тепло, нібито вже прийшла весна.
-
Я мала таке враження, нібито продавець намагається мене обдурити, розповідаючи про відвертий мотлох, як про якісну річ.
Коли пишемо «ніби то»?
«Ніби то» пишеться окремо, якщо частка і займенник виступають у ролі сполучника. До такого словосполучення можна поставити відповідне питання.
Наприклад
-
Пам’ятаю події десятирічної давнини так, ніби то було вчора.
-
Здавалося, ніби то людина, якої я зовсім не знаю.
