«Корегування» чи «коригування»?

Є різниця між словами «коригування» і «корегування», тому що я зустрічаю різне написання, а значення одне і те ж.
«Корегування» чи «коригування»?

Корегуванням називається внесення поправок або виправлення чого-небудь. Це те саме, що коректувати, виправляти щось.

Наприклад

  • Нашим завданням було корегування власних помилок.
  • Сучасна медицина ефективно корегує навіть глибокі зморшки.
  • Скорегувати прикус — от моя ціль на найближчий час.

А коли вживаємо «коригування»?

«Корегування» і «коригування» — це слова, які мають однакове значення, а при написанні відрізняються лише однією літерою.

Наприклад

  • Коригувати рухи юних танцівниць — головне завдання хореографа.
  • Я не хочу йти на коригування брів, бо мене влаштовує їх природний стан.
  • Олена не може коригувати розстановку посуду, доки не зробить ремонт на кухні.

Проте врахуйте те, що в українській мові поступово витісняється такий варіант написання, тому у сучасних словниках він відсутній. Відповідно, у сучасному мовленні не слід використовувати написання через «и».

2.3/5 - (3 гол.)
AnsWiki
Коментарі: 6
  1. Валентина Нікітіна

    Отже можна вживати і “коректор”, і “кориктор”?!! Ц випливає із вашого пояснення.

  2. Анонім

    Коректор від слова коректувати, а не коригувати.

  3. Анна Федорец

    Хіба в українській мові є слово “коректувати”? То калька з російської – корректировать. А в українській є – корегувати

  4. Анонім

    Взагалі то в англійській мові є слово correct, тому це слово іншомовного походження.

  5. Анонім

    Впроваджується ніби “фонетичний” варіант написання слова “коригувати” як “корегувати”. Така вимова – просто результат фонетичної мішанини під впливом російської мови. Є два синоніми, які було запозичено в різний час і за різними схемами. Давніше запозичення “коригувати” – лат. дієслово “corrigo”, нім. “korrigieren”, пол. “korygowac”. Польська мова – посередник. Пізніше запозичення “коректувати” – лат. іменник “correctio”, дієслово похідне, посередник – російська мова.

  6. Микола

    Вже прийняли б конкретне рішення згідно правил. Наприклад, написання “коригувати” ідеально підійшло б під правило написання “ри”, “ли” у відкритих складах дієслів, а слово “коректувати” має закритий склад і перевіряється словом “коректор” з наголосом. Жодної плутанини і все зрозуміло.
    І з якого б дива історично правильне написання слова “коригування” витіснялося б словом “корегування” написаним по незрозумілим правилам? Певно, якийсь “прохвесор” помилився у тлумачному словнику і так воно собі і пішло далі.

Додати коментар