Як правильно скорочувати «виконувач обов'язків»?
Як правильно писати про людину, котра виконує обов’язки іншої? Чи є різниця між тим, хто виконує обов’язки міністра, й тим, хто тимчасово підміняє коректора у видавництві — з точки зору граматики?
Граматично — різниці між займаними посадами немає. В будь-якому випадку правильним є словосполучення «виконувач обов’язків», а далі пишеться у родовому відмінку назва посади, котру людина тимчасово обіймає. У документах та інших текстах, де посада згадується постійно, вислів «виконувач обов’язків» скорочується до «в.о.».
Наприклад
Розпорядження підписав в.о. директора.
Кабінет в.о. головного редактора
В.о. міністра охорони здоров’я надала роз’яснення…
Після кожної літери скорочення «в.о.» обов’язково ставиться крапка, а саме скорочення пишеться з малої літери — всередині речення, й, природно, з великої — на початку.
Увага! Часом, в документах трапляються неправильні варіанти скорочень, невдало запозичені з російської мови, наприклад, ВО й навіть ІО. Варто пам’ятати, що це — така ж помилка, як і вислів «виконуючий обов’язки» . Ця поширена калька з російської донедавна масово вживалася в офіційних документах українською мовою.
Правильна ж назва посади, котру хтось обіймає на час відпустки колеги чи керівника, або ж на час відкритої вакансії — саме «виконувач обов’язків», а скорочено — «в.о.».