Українська мова така багата на фразеологізми, що нам позаздрить будь-яка інша. Адже завдяки фразеологізмам мова стає живою, цікавою, інколи дотепною, що дає нам змогу якомога влучніше висловити свою думку.
На щастя, наші пращури залишили нам в спадок величезну кількість не лише фразеологізмів, а й різноманітних прислів’їв та приказок, повір’їв та прикмет — все це давало і дає змогу передавати нащадкам дорогоцінний досвід із власного життєвого шляху.
Достеменно відомо, що кіт — тварина охайна і для відпочинку обирає зручне, а головне, чисте місце. Зокрема, домашній улюбленець залюбки ляже на щойно вимиту підлогу. Тому вираз «ще й кіт не валявся» означатиме те, що справа далека до завершення, і необхідно поквапитися, аби встигнути все зробити вчасно й до ладу. Часто вживається у випадку, коли необхідно звернути увагу робітників на повільність виконання поставлених завдань, поквапити.
З давніх-давен, перед тим як вивести коня у поле на роботу, йому обов’язково давали можливість гарно відпочити, полежати на землі. Вислів «ще й кінь не валявся» означає, що робота не те, що повільно виконується, а взагалі, ще й не починалася. Вживається у випадку необхідності поквапитися з початком запланованих справ.
Наприклад:
«Шановні працівники, чи не могли б ви поквапитись, бо в цеху ще й кіт не валявся, а за годину нам треба здати дві партії продукту».
«Світланко, починай вже робити уроки, бо в тебе ще й кіт не валявся, а скоро потрібно лягати спати».
«Скоро син з навчання приїде, а в мене ще й кіт не валявся, піду готувати вечерю».
