Щури і миші дійсно можуть здаватися однаковими. Деякі люди взагалі вважають, що миші — це маленькі щури. Однак насправді це не так, і різниця між ними цілком істотна.
По-перше, хоч і щури, і миші є гризунами, проте вони відносяться до різних їх родів і не можуть схрещуватися один з одним. До того ж щур має 22 хромосоми, тоді як у миші їх на 2 менше.
По-друге, щури більші й важчі за мишей. Довжина тіла звичайної будинкової миші не перевищує 12 см без урахування хвоста, щури ж можуть виростати до 30 і більше см в довжину. Та й співвідношення хвоста до довжини тіла у цих представників загону гризунів різне. У мишей хвіст помітно коротший за тулуб, а у щурів він такий же як тулуб або перевищує його по довжині. До того ж він набагато товщий мишачого.
Мишаче тіло має більш округлі форми. У мишей також більші очі і вуха, якщо порівнювати з розміром голови. Щуряча мордочка і вуха більш гострі й довгі. Шерсть у мишей м’якша порівняно з щурячої. Особливо грубе хутро у зрілих щурів-самців.
У щурів 12 сосків, а у мишей — знову на 2 менше. Однак кількість сосків ніяк не відбивається на потомстві. У обох гризунів може бути від 1 до 15 і більше дитинчат (в середньому — 8 особин).
По-третє, щури та миші не тільки не можуть схрещуватися, вони до того ж є природними ворогами. При можливості щури вбивають і навіть з’їдають мишей. Коли щури опиняються на території, густо заселеній мишами, вони або швидко виганяють їх, або просто знищують. До того ж навіть саме сусідство щурів заганяє мишей в паніку. Вони відчувають запах своїх смертельних ворогів і на інстинктивному рівні сприймають його як щось дуже небезпечне.
По-четверте, і миші, і щури відрізняються всеїдністю, однак у щурів більш розвинений інстинкт хижака. Дикі щури об’єднуються у зграї і можуть нападати на жертву набагато більших розмірів, ніж вони самі. Миші ж, як правило, не атакують велику здобич і не утворюють зграї. Вони навіть можуть мати вегетаріанські харчові нахили, на відміну від щурів.
По-п’яте, інтелект у щурів більш високий. Декоративні щури більш швидко прив’язуються до господаря, показуючи йому свою любов. Та й дресирувати їх набагато легше. Вони здатні впізнавати свої імена, іти на поклик, грати з людьми і придумувати свої власні ігрові розваги. Щури за своїми розумовими здібностями наближаються до собак або кішок.
Варто відзначити, що і дикі щури в щоденному житті діють більш проникливо і розумно, ніж миші. Тому знищити їх набагато важче. Дикі щури надзвичайно обережні, вони, як правило, не їдять незнайому їжу і не відвідують незнайомі місця, завчасно не перевіривши їх.
Звичайно, існує багато інших відмінностей між щурами і мишами, але вищевикладені — найвираженіші і найпомітніші. Не можна сказати, що один гризун кращий за іншого, просто кожен з них володіє тими якостями, які допомагають йому оптимально пристосуватися до умов свого середовища проживання.
