Такий, здавалося б, непристойний жест жителів Нової Зеландії є нічим іншим, як одним з елементів наіціонального танцю — «хака». Скоріше це навіть певний ритуал, який поєднує у собі танець, спів та міміку учасників.
Коли дивишся виконання хаки то складається відчуття неминучої битви. Історично так і є — цей танець виконувавли в давні часи воїни племені маорі перед боєм: різкими рухами та страшною гримасою вони намагалися залякати супротивника, і тим самим забезпечити собі певну перевагу. Такий собі давній психологічний прийом.
Вперше широкій публіці виконання танцю з криками та показуванням язика, було представлено у 1905 році, коли національна збірна Нової Зеландії з регбі виконала хаку перед своїми противниками, а потім виграла гру. Саме ритуальний танець з кривляннями та висолопленим язиком став візиткою новозеландців.
Сьогодні висолоплений язик означає зневагу до опонента та прояв безстрашності перед ворогом.
Сам танець не вважається суто чоловічим, є ще й жіночий варіант, він дещо спокійніий за своїм виконанням. Він називається «пої» та поєднується із жонглюванням кулями.
