/ / «Рахунка» чи «рахунку»?

«Рахунка» чи «рахунку»?

Як правильно провідміняти це слово у родовому відмінку?

Аби правильно вживати іменник чоловічого роду в родовому відмінку, слід точно знати його лексичне значення. Якщо йдеться про конкретний предмет, то маємо вживати закінчення -а. Абстрактні іменники мають закінчення -у.

Правила української мови допускають багатозначність слова, тому «рахунок» залежно від значення вживається з -а/-у в родовому відмінку. Також не слід забувати велику кількість винятків із правил.

Розгляньмо приклади:

  • Цього рахунка немає в переліку звітної документації.
  • Податкова забула вказати номер рахунка, куди сплатити штраф.
  • Рахунка немає в цій теці, пошукай у блакитній.

Тут ідеться про документ. Тому іменник має закінчення -а (за чинним правописом назви документів є конкретними іменниками).

Натомість у контексті:

  • На Вашому особовому рахунку недостатньо коштів для здійснення операції.
  • На пошті можна здійснити поповнення рахунку за номером.
  • Цього рахунку немає в нашій клієнтській базі.

А в цих реченнях мається на увазі рахунок як абстрактне поняття, бухгалтерський термін.

Увага! Розрізнення закінчення в родовому відмінку дуже принципове в науковому, офіційно-діловому стилі. Неправильно вжите закінчення призводить до двозначності.

Читаючи текст, звертайте увагу на вживання відмінкових закінчень. Якщо ви не впевнені, які саме потрібно використати у слові, перевірте себе за словником. Зазвичай для іменників чоловічого роду подається літера закінчення в родовому відмінку. Якщо слово має декілька значень (і різні закінчення), вони будуть пояснені у словниковій статті.

Вам також буде цікаво

Обговорення

Социальные комментарии Cackle