Зараз досить часто можна чути і бачити на письмі форму вітання «доброго дня». Багато хто вважає, що саме так треба вітатися українською. Поширеність форми не скасовує її штучності.
Українці протягом багатьох віків вітали одне одного словами «добрий день». Називний відмінок виразу найчастіше зустрічається у творах вітчизняних письменників.
«Добрий день» — це констатація, яка криє у собі побажання для співрозмовника. Ще один аргумент на користь вживання виразу у називному відмінку — це кращий варіант для привітання. А от «доброго дня» можна вжити при прощанні з кимось.
Правильно писати і говорити саме «добрий день» або вживати слово «добридень».
Наприклад
- Добрий день, шановна пані, не підкажете, де знаходиться торговельний центр?
- Добрий день, покличте, будь ласка, Марину до телефона.
- «Добрий день!» — саме так має сказати ввічливий учень, коли побачить вчителя.
Для закріплення матеріалу пропонуємо ще переглянути відео.
