Слово «кухня» походить від німецького küche (кухня). Це будівля чи кімната, яка служить для приготування їжі. В німецьку мову це слово було запозичене з латинської. На латині слово coquo означає «варити, куховарити, готувати», а слово соquinа позначає окрему кімнату для приготування їжі, або куховарську майстерність.
Також є ще одне слово, яке в перекладі з латинської означає «кухня, переносне вогнище, стіл для частування» — culina. Слово «кулінарія» є нащадком саме цього давнього латинського слова.
Тепер розповімо коротко про еволюцію кухонь.
Першою кухнею можна назвати випадкове вогнище на якому первісна людина вперше засмажила шматок м´яса. А столом слугувала більш-менш пласка каменюка.
У Стародавньому Єгипті користувалися глиняними печами, переважно переносними.
У Стародавній Греції замість кухні використовували вівтар богині Гестії. Саме греки пізніше почали виділяти для кухні окрему кімнату, тому їх і можна вважати винахідниками кухні.
Стародавній Рим відзначився тим, що для кухні відводили кімнату якомога подалі від покоїв, аби дим та чад в поєднанні з запахами не псували життя своїм мешканцям. У кого не було свого житла — купували їжу у термополіях (аналогах сучасних фаст-фудів).
Така доля в кухонь була аж до XII століття, і лише з винаходом труб та більш-менш пристойних та безпечних плит, печей та димоходів, кухню почали влаштовувати поряд з житловими приміщеннями.
