Жорстка дискусія навколо написання цього слова точиться дуже давно. Є дуже багато прихильників того, щоб писати цю сполуку одним словом, проте це неправильно. Хоча у словнику Бориса Грінченка слово й пишеться разом, але за сучасним «Українським правописом» маємо писати окремо.
На сьогоднішній день в усіх школах та університетах учням говорять, що слово «до речі» потрібно писати окремо, але є вчителі, що й самі сумніваються в доречності такого написання. Але справа в тому, що зараз все звіряється за «Українським правописом», тому якщо учень напише слово разом, мотивуючи це тим, що за словником Грінченка так, то це вважатиметься помилкою.
За «Українським правописом»
Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): до речі, без ві́дома, без жа́лю́, без кінця́, без кінця́-кра́ю, без кра́ю, без ла́ду́, без лі́ку, без мети́, без на́міру, без пуття́, без слі́ду, без смаку́, без су́мніву, без уга́ву, без упи́ну, без че́рги, в за́тишку, в мі́ру, в нагоро́ду, в, но́гу, в о́бмін, в обрі́з, в по́зику, в ці́лості, до бі́са, до вподо́би, до гу́рту, до ді́ла, до заги́ну, до запита́ння, до кра́ю.
Наприклад:
- До речі, іспит з математики у нас завтра, тому, будь ласка, добре підготуйся.
- До речі, багатозначність характерна для всіх типів фразеологізмів.
- Сьогодні я ходила на море, до речі, вода дуже тепла.
- Кохана, ти ж знаєш, що я тебе не побачу цілий тиждень? До речі, я дуже засмучений з цього приводу.
Ось таке правило подає «Український правопис». На жаль, в ньому не сказано, чому ж замінили Грінченкове «доречі» і як це все тепер пояснити дітям? Що точно відомо, то це те, що «до речі» — це вставна конструкція і її потрібно виділяти комами з обох боків. Також потрібно зауважити, що слово «до речі» є багатозначним. Наприклад, у реченні: «До речі надається інструкція з використання» — це вже не вставна конструкція, тут мається на увазі, що до конкретної речі щось додається. В цьому випадку комами не виділяємо. До речі, цікава стаття по цій темі є на «Українській правді».
Не правильно. До речі надається інструкція, доречі, дуже деталізована.
Ваша думка хибна. Ось правило:
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
Ваша думка хибна. Ось правило:
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
До побачення (по іншому – до зустрічі). До краю (по ішому – дійшов до межі). До діла (по іншому – додається до справи). А у випадку “до речі”, якщо ми пишемо завжди окремо, за вищенаведеними прикладами, то, до якої речі ми пишемо “до речі” у реченні “завтара, доречі, я буду на зборах”???
Доречі, схоже, вигадала правило таке та срака п’яна, що їсть її Альонушка тепер. Грінченко рулить. Семен вище чудово пояснив, чому саме.
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
“до: до побачення, до речі, до краю, до діла;”.
Якщо вористовувати “до речі” (і що це за такий іменник), значить ви маєте мати на увазі якусь річ. Немає в українській мові іменника “речь” як в російській. Прочитавши не один сайт з цією темою, я дійшов висновку, що хоч
правильно писати разом (хоча і більшість скаже, що це помилка). Підтримую позицію Андрія.
За сучасними вимогами потрібно писати окремо!! Інакше вважатимуть за помилку!!!
На мою думку, краще було б казати взагалі «до слова», а не «до речі». Всім би одразу було зрозуміло, що й до чого.
Так, я в курсі. Але це не міняє мого ставлення (див. мій попередній коментар до тих, хто ввів ці вимоги… :-/)