Прокрастинація — вельми популярне в останні часи поняття, що означає схильність до постійного відкладання «на потім» неприємних думок і справ. Це слово пішло з термінології психологів.
При прокрастинації людина, цілком усвідомлюючи необхідність виконання тих чи інших справ, ігнорує цю необхідність і відволікає свою увагу на різноманітні дрібниці. Психологи вважають, що прокрастинація є своєрідним механізмом захисту від тривоги, пов’язаної з прийняттям рішень або початком/завершенням справ.
Є три основних критерії, за якими можна визначити наявність у людини прокрастинації:
- контрпродуктивність,
- марність,
- відстрочка.
Як правило, стан прокрастинації знайомий більшості людей, і в невеликих масштабах його можна вважати нормою. Проблемою це стає тільки тоді, коли перетворюється на «звичайний» робочий стан, в якому людина проводить більшу частину часу. Людина з ознаками прокрастинації постійно відкладає все важливе «на потім». А коли справа вимагає невідкладного втручання, то такі люди просто відмовляється від цих справ або ж намагаються зробити все відкладене «штурмом», за нереально короткий проміжок часу.
Прокрастинація викликає стрес, почуття провини, втрату продуктивності… Ці почуття і великі втрати сил на боротьбу з наростаючою тривогою і на роботу в авральному темпі, може спровокувати хронічну прокрастинацію.
