Приєднуваний зворот «за винятком», відноситься до тих, що обмежують або уточнюють зміст усього речення. Головною умовою для постановки ком є виразне інтонаційне виділення.
Іншими словами, якщо в реченні одиниця наголошена інтонаційно, має особливе значення для контексту, то ми маємо виділити її комою. Щодо сполуки «за винятком», то її виділяти завжди не обовʼязково.
Розгляньмо на прикладах
- За винятком мене всі пішли на свято.
Речення просте, неускладнене. Припустімо, що конструкція «за винятком мене» інтонаційно не виділена. Тоді ставити кому не обовʼязково (бо немає ускладнень, обставинного значення тощо).
- За винятком мене, всі пішли на свято.
Коли кома стоїть, зворот стає інтонаційно виділеним. У цьому реченні виділення наголошує, що всі пішли на свято, крім мовця.
На відміну від відокремлених додатків (крім, опріч, замість), які завжди виділяють комами, цей зворот виділяють факультативно (тобто необовʼязково). Схожа ситуація зі знаками при обставинах, які вводять сполучники «незважаючи на», «на відміну від»:
- На відміну від однокласників я приділяю багато часу навчанню.
- На відміну від однокласників, я приділяю багато часу навчанню.
Обидва варіанти правильні, відрізняються лише інтонаційним виділенням.
Увага! «За винятком» не є вставним словом. Якщо це збіг прийменника та іменника «виняток» у відмінковій формі, то дивимося на контекст.
Неправильно:
За винятком, закінчення слова гопак у родовому відмінку -а.
Правильно:
За винятком закінчення слова гопак у родовому відмінку -а.
Отже, перед «за винятком» можна поставити кому, якщо ви хочете інтонаційно виділити зворот, наголосивши на його важливості. У той же час, якщо акценту на цій частині речення немає, то кома непотрібна. Обидва варіанти вважаються правильними.
