Правильне написання прислівника в українській мові — через 2 дефіси: «всього-на-всього».
Наприклад
-
Кішка всього-на-всього хотіла погратися з тобою.
-
Це всього-на-всього невелика подряпина.
-
Я всього-на-всього хочу побути на самоті.
Аналізований прислівник часто пишуть неправильно, бо за будовою він подібний до слів раз у раз, рік у рік, що за правилами пишуться окремо.
В чому ж полягає різниця між цими прислівниками?
Мовознавці вважають, що вони різняться походженням. Взагалі більшість прислівників раніше належали до інших частин мови (самостійні+прийменник), а згодом утворили нову частину мови. Через це вона дуже неоднорідна, зокрема в плані правопису: одні пишемо окремо, інші — разом, є слова, які пишуть через 1 або 2 дефіси.
Правило звучить так: сполуки, що походять із іменників і сполучників, ми пишемо окремо: час від часу, раз від разу, раз у раз.
Наприклад
-
Час від часу я згадую про літній відпочинок.
-
Цікаво, так буде відбуватися раз у раз?
-
Раз від разу вона ставала гарнішою.
А інші, зокрема всього-на-всього й подібні пліч-о-пліч, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як через 2 дефіси.
Наприклад
-
Захищати рідну мову потрібно пліч-о-пліч.
-
Як-не-як, а доведеться вивчити параграф до завтра».
-
Він всього-на-всього помилився, з ким не буває?
Остання група, яку потрібно писати через 2 дефіси, утворилася поєднанням прийменників й «уламків» повнозначних слів. Тому їх написання істотно різниться. Звичайно, з тезою про «уламки» можна посперечатися, адже слово «всього» — це цілком повнозначний займенник, який став прислівником, тоді як «пліч — скорочення від «плече», а «хоч» — скорочення від «хочеш».
Тому вважаємо, що написання «всього-на-всього» склалося історично та підтримуємо традицію. За потреби можна запам’ятати декілька винятків або звертатися до орфографічного словника.
