Ще одним каменем спотикання в українській мові є правильне вживання слів «управління» та «керування».
Справа в тому, що українські словники подають два дієслова: «керувати» та «управляти», відповідно є й два іменники: «керування» й «управління». І все б нічого, але основна проблема полягає в тому, що тлумачення цих слів дуже нечіткі та розпливчасті. Важко зрозуміти, чим вони відрізняються і чи відрізняються взагалі.
Більшість авторів погоджуються з тим, що потрібно розмежовувати ці слова, але кожен робить це по-різному і сьогодні, на жаль, конкретики немає.
Вже досить довго і на різних рівнях точиться дискусія з приводу правильного вживання цих слів. Тому давайте спробуємо хоч на трішки наблизитися до розуміння та розгадки цієї проблеми.
Багато хто з науковців та й з простих людей говорить, що «управління» — це калька з російської мови і що в українській мові краще вживати слово «керування». Але чи так це насправді?
Що ж говорять українські мовознавці?
Тут, на жаль, думки далеко неоднозначні. Є лише гіпотези і жодної конкретики.
Деякі українські мовознавці пропонували застосовувати наступні пояснення до слів «управління» та «керування».
«Керування» — сукупність дій, що полягають в оцінюванні ситуації та стану об’єкта керування, обранні керівних дій та їх реалізації.
«Управління» — адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що керує певною галуззю господарської, наукової, військової діяльності.
Тобто, термін «управління» потрібно вживати лише для означення якоїсь установи. Але така думка отримала чимало критики. Рекомендувалось замінити слово «управління» на «управа». Щоправда, його вважають більш історичним терміном і його поширення незначне. Але чим далі, тим більшу популярність воно завойовує.
Говорилось і про те, що «керування» потрібно вживати, коли мова йде про машини, механічні пристрої, а коли йдеться про людей, то доречніше вживати слово «управління».
Також пропонувалось таке розрізнення цих слів: «керування» — це безпосередній вплив на вибраний об’єкт; «управління» — опосередкований вплив на той чи інший об’єкт за допомогою проміжної ланки.
Науковцями було запропоновано ще й таке вживання: «керування» вимагає наявності керма в прямому чи переносному значенні, це засіб впливу особистості чи автомата на об’єкт зовнішнього впливу; «управління» ж застосовуємо, якщо мова йде про сукупність об’єктів, що користуються певною автономією і кожний має свого керівника, тому вплив на них пропонують називати словом «управління».
Що говорять українські словники?
Як вже говорилось, на жаль, і в словниках немає однозначного та чіткого розмежування цих понять. У словниках з точних наук (математики, фізики, техніки) вказано лише слово «керувати» та «керування». Іменник «управління» та дієслово «управляти» взагалі не вживається.
Деякі словники подають слово «керування», коли мова йде про техніку, а от у адміністративно-господарської сфері застосовуються слова «управляти» та «управління» («керування» вжито як синонім).
У словник Бориса Грінченка, на який ми переважно орієнтуємось, слово «управляти» подається в значенні вставляти, вмонтовувати, закінчувати роботу.
Тож, як бачимо, думок безліч і вибрати якусь одну дуже важко. Тому, виходячи з вище поданої інформації, можемо зробити такий висновок: слово «керування» потрібно вживати, коли воно означає керівну дію, здійснювану в рамках системи, структури, куди входить керований об’єкт; «управління» застосовувати лише в значенні: назва установи, адміністративної одиниці, що відають певною галуззю господарської, наукової, військової та іншої діяльності
